Сахарова Л.Є., знайома з гуртожитку фізмата ПДПУ ім. В.Г.Короленка. Випадковий свідок

Випадковий свідок.

Про Ліля Сахарову, сусідку Нестеренка Володимира по 4 поверху фізматівського гуртожитку

07.07.2007.12.58. Приїхала додому до батьків. А з коханим хочеться спілкування. Написала ММС. Поставила свою фотку, написала: «Володя, оціни ослика. Я вибрала його на День народження племіннику, йому в цю неділю виповнюється рік. Правда симпатичний? Я сьогодні консервуватиму вишні. А ти чим зараз займаєшся? на роботі? Можливо у вівторок, 10.07.07 побачимось? Люда, :-) ». Фоном поставила музику, схожу на ту, що звучала в пісні зі словами «лучший мой подарочек – это ты» на радіостанції «Русское радио» – Україна» у січні 2007 року. Через півгодини з 0502584971 приходить смс: «Иди нахуй, параноидальная шизофреничка». Тоді через якийсь час знову прислав повторно: «Иди нахуй, параноидальная шизофреничка».

У серпні 2007 року подзвонили родичі. Сказали, щоб зустріла на вокзалі двоюрідних сестер. Похвалилась про це на роботі в управлінні. Зустрічати треба було вночі. Приїхала від батьків у Полтаву після обіду. Їду на Браїлки. Звернула увагу на біг-борд. Реклама була із трьома слонами, які тримали один одного хоботами за хвости. Нагадали мені ці слони Вовині слова про те, що я розвісила вуха як у слона. Написала йому смс про цих слонів.  Їхала від ГРЛ на Південний вокзал. Уже темно. На вокзалі сиділа в кріслі, чекала поїзд, яким повинні були приїхати сестри. Побачила знайому з університету Лілю Сахарову. Вона жила у нашому гуртожитку фізмата в кімнаті з моєю однокурсницею по фізмату Аллою Томіцою та на одному поверсі з Нестеренком Володимиром. Гуртожиток ПДПУПочали спілкуватись. Дивлюсь на неї, усміхаюсь. Повертаю голову і бачу – Володя Нестеренко! Стоїть напроти мене, стискає долоні в кулаки. Пів на третю ночі! Дивиться над моєю головою. Що там? Розклад руху поїздів. «Ліля, це Вовка Нестеренко!» – повертаюсь до співбесідниці. Вона підтверджує. Вона теж пізнає колишнього викладача університету, з яким мешкала на одному поверсі фізматівського гуртожитку. Володимир розвертається і йде. Я зразу підхоплююсь, біжу за ним до виходу з вокзалу: «Вова, що ти тут робиш?». Подумала, коханий мій залишив серед ночі Алінку з дитиною і приїхав, щоб побачити мене! «Пошла нахуй!» – сідає до авто, радянського жигуля булого кольору. Завів, поїхав. Набираю його номер: «Вова, вернись!». «…Пошла нахуй, підераска!.. У тебе є якісь аудіо-відеозаписи?..». Сіла біля вокзалу, набираю його номер. Дзвоню – одні мати з телефону. Тоді взагалі телефон відключив. Таксисти питають у мене: «Що він тобі сказав?». «Нахуй послав». Засміялись: «Твій любовник? Він на таксі приїжджав?».Вокзал

Зустріла сестер, приїхала до рідні. Десь в обід номер коханого став на з’язку. Щось говорили. Я щось питала. Зачепила тему сексу між нами. По голосу почула, що зіпсувала коханому цим питанням настрій, бо відразу поклав слухавку. Знайшла точку, де був сигнал МТС. Написала смс: «…якщо тобі потрібні якісь аудіо-відеозаписи, то порийся в своїй голові, коханий». 06.08.2007 в 9.44. відправила тобі ММС з фотографіями і підписом: «Привіт! Ми (…) на річці Псьол». ММС Вова відхилив. Налаштувала приймач на хвилю «Русского радио» – Україна». Радіоведуча ставить пісню: «…я устал, хочу любви, а ты паришь секс…» і прокоментувала: «…щоб ви не почували себе одинокими…». Хіба коханий мене обняв, поцілував, приласкав? А в інші ночі і вечори, які він з іншою проводить, я себе теж не повинна почуватись одинокою? Задалась питанням: хто міг знати, де і коли я буду? Про приїзд родичів говорила тільки на роботі. Добре хоч, що не тільки я, але і Ліля Сахарова бачила Нестеренка Володимира пів на третю ночі на Південному вокзалі, а то він заявив би, що у мене зорова галюцинація. Мій випадковий свідок Ліля Сахарова може спростувати звинувачення Нестеренка Володимира про мої переслідування. Однак за ці роки я так не зв’язалась з нею. Її батько відмовивсь дати мені її мобільний номер, а на мій, який він повинен був передати Лілі вона так і не передзвонила.