Про подаровану дипломна робота та про подарований діагноз

АграрнаПоки ходила на роботу в ДПІ в м. Полтава та бігала за коханим Володимиром, про захисту диплому в ПДАА не задумувалась. Мені зробили подарунок. Закінчувала навчання у  Полтавській аграрній академії. Дали тему дипломної. Зраділа, що тема була майже така як і тема курсової. Через співробітницю дістала схеми-розрахунки по одному з підприємств. Принесла чорновик дипломної викладачці, яка була за мною закріплена. Вона чогось запропонувала приїхати мені до Південного вокзалу. Прийшла не сама, з сином. Подивилась чорновик. Сказала, що давала мені іншу тему. На жаль, я листочок на якому записувала при ній, запропоновану тему, десь поділа. Моє слово проти її слова – довести ніяк. Вона почала говорити, що я можу купити в неї дипломну, в неї син, їй потрібно ставити його на ноги. Ми з нею не домовились. Підійшла до куратора. Сказала, що не зможу захистити дипломну, хотіла заплатити за відстрочку і захистити диплом пізніше. В реальному житті так буває рідко, якщо взагалі буває – мені дали іншого керівника, яка принесла мені готову дипломну роблоту. Це так приблизно в грошовому еквіваленті від 2 до 5 тисяч гривень. Робила в аграрній «перепльот» «своєї» дипломної, чую коментар від хлопців: «…зробили диплом, щоб була хароша робота». Мені стидно. Зайшла в деканат, дівчина в деканаті побачила мене, почала наспівувати: «красива жінка незаміжня стоїть задумавшись в метро…». Видали диплом спеціаліста 14 лютого 2009 року. Пригадались слова ведучих «Будильник-шоу» Галібіна і Свірідової: «Мы из себя выпрыгнем, только чтобы у вас все было хорошо».

Влітку 2015 року, після того як мене суддя Шиян В.М. своїм новим рішенням звільнив від стін Полтавського дурдому і призначив примусове лікування у Полтавському психоневрологічному диспансері, я підійшла до  керівника дипломної роботи в аграрній академії. Запитала, хто її попросив принести мені готову дипломну роботу. Вона відправила мене до декана факультету. Проте декан факультету відмовилась сказати, хто саме її попросив дати мені готову дипломну роботу. Аудіозапис цієї розмови у мене є, однак і підставляти цю жінку я не хочу.

Подарована невідомо від кого дипломна робота хоч якось компенсувала неможливість скористатись дипломами з педагогічного університету.  Бо проплачена невідомо ким стаціонарна судово-психіатрична експертиза, в якій  мені діагноз хронічної параноїчної шизофренії дніпропетровські лікарі-психіатри встановили спираючись на свої вигадані висловлювання, яких я ніколи в своєму житті не вживала, та навмисне перекручені з точністю до навпаки факти і навмисне перекручені з точністю до навпаки мої відповіді, перекреслили моє старанне навчання в ПДПУ ім. В.Г.Короленка.