Оля

Оля

Алмазний

Зима 2009. Приїхала на «Алмазний». З «Соти» на вулицю вийшла Оля у курточці Володимира. Дивилась на неї. Позаздрила, що Володимир її дозволив взяти курточку.

Літо 2009. Приїхала на ринок «Алмазний». Стояла біля магазину «Сота», чекала на Володимира. Нічого не робила, а серце почало сильно битись у грудях. За цим відразу з магазину «Сота» виглянув Сашко Тихоступ (Ромахін) і каже: «Хочеш подивитись на Вову? Зайди подивись на нього і підеш». Уже майже кінець робочого дня. Я так здивувалась. То мене не пускають в середину магазину, а це самі запрошують. Заходжу. Сашко Тихоступ (Ромахін) вмикає якусь пісню на комп’ютері про малєнькую дєвочку. Вова якраз виходить. Відступаю. Може він мене вдарить, що я зайшла. Сашко Тихоступ (Ромахін) хапає мене за кисті обох рук і тримає. Вова проходить до дверей, усміхається. Співробітниця Оля закриває за ним двері. Опускають ролети. Наче оглохла. Чула початок і кінець пісні. Я її вже чула в передачі Павла Волі «Вольные гвозди» на радіостанції «Русское радио»-Україна» в його “Антизолотом граммофоне”. Пісня про маленькую дєвочку. Правда ця була оброблена не так. У пісні звучали слова-обіцянки: «очень просто стать маленькою женщиною в мужских обятьях… он тебя не обидит…». Сашко Тихоступ (Ромахін) запитав у Олі чи Вова пішов, тоді відпустив мої руки, а Оля відкрила ролети, випустили мене з магазину. Схожу пісню у виконанні Аркадія Грека я знайшла в інтернеті:

Мені чогось зовсім невесело. Володимир пісню попросив поставити, а сам до Алінки пішов.

Весна 2010. Мені сказали, що Аліна вже чекала на другу дитину. Шок. Не могла отямитись. Володимир ішов у туалет, запитала у нього чи це правда. Він промовчав. Оля: «Так зайди з ним в туалет. Если бы ты была умнее…».

Оля запропонувала сходити з нею разом у перукарню – підрізати чолку.

Оля: «Какой ты косметикой пользуешся?… Наверне не «Чистая линия», а «Грязная линия»…».

04.08.2011. Я відкрила двері магазину. Там була Оля. Кажу голосно, щоб і Вова чув: «Привіт, друзі!». Через якийсь час Оля виглянула з магазину: «Твої друзі в дурдомі». Я запитую Олю: «Чого ти кажеш, що мої друзі в дурдомі?», «Оля, можна мені зайти?». Вона встала і закриває переді мною двері. Я через хвилинку заглянула: «Оля, постав аудіо записи для Вови».

09.09.2011. Вчора пофарбувалась тоніком у світло-русий. А ще я купила нову сумочку і одягла міні-спідницю. Може це був зговір проти мене, бо я бачила, що дєд Славік, який поповнює рахунки біля «Соти» перед приходом Володимира пішов у напрямку зупинки, звідки він мав прийти. Вова підбіг позаду до мене і я навіть не знаю з якого дива його кулаки пролетіли мимо моєї голови. Не хотів бити. Зразу, як Вова зайшов прийшла і прибиральниця Ліда. Я підійшла до вітрини, щоб бачити Володимра, поки вона відхилятиме шторку. Він побачив, що я дивлюсь, встав і вийшов до мене. Я почала від нього відступати, а він схопив мене: «Ты долго будешь стоять?». «Нет». Схопив мене і потягнув до вітрини, біля якої я стояла: «Насмотрелась?». «Да». Бив якось рукою по голові. Потім  вдарив у печінку: «Свободен». Я відійшла і присіла напроти входу в «Соту», щоб перевести дух. Побачила, що піджачок у крові. Два пальці на лівій руці були розбиті, але з них не могло натекти стільки крові. Тоді зрозуміла, що в мене знову голова розбита і з неї капає кров. Я була в шоці. Люди йшли мимо, тоді почали підходити. Якийсь чоловік невисокий, уже майже сивий, років під 50 чи 60 почав казати, що чого ж ніхто не викликає швидку. Двері в магазин «Соту» були відкриті і він звернувсь до Дмитра. Дмитро: «Та вона больной чєловєк». Олі було смішно.

01.10.2011. З «Соти» виглянули Дмитро і Оля. Дмитро «Нема тут твого коханого». Кажу, що він сьогодні може прийти. Оля: «Твій коханий у дурдомі». «Він нормальна людина, йому там нічого робити». Володимир таки прийшов.

08.11.2011. Хотіла зайти в магазин. Там були Сашко Тихоступ (Ромахін) і Оля. Відкриваю двері, кажу: «Можна мені зайти?». Сашко Тихоступ (Ромахін) грубо: «Пошла на хуй».

14.11.2011. Брат привіз телефон. Здав на ремонт в «Соту» на 5 школу. Питала чи він спеціально – сказав, що ні. Після ремонту телефон перестав ловити. Залишив мені. Сусідці жаліюсь увечері, що мені тепер з ним робити. Піду – почнуть ображати, пошлють куди подалі. Вона погоджується, що скажуть прийшла дойобувать. Подзвонила на телефон майстерні. Сестра Вовиної співробітниці Олі Аліна взяла телефон. Запитала її чи вийде до мене, як приїду, треба поговорити по роботі. Вона погодилась. Приїхала, вона стоїть, посміхається. Я їй пояснила про ситуацію з телефоном брата. Вона взяла. Сказала, що Віталік подивиться, щоб прийшла увечері. Я через годину прийшла, думала забрати карточку. Віталій вийшов – віддав телефон, сказав, що почистив усілітель – повинно все бути нормально. Я так здивувалась в собі цим їх нормальним ставленням.

12.12.2011. Сашко Тихоступ (Ромахін): «Пошла нахуй, дура!». … Вова став навпроти Олі і Саші, щось їм розповідає, усміхається. Не витримала, відкрила двері в магазин: «Зачєм ти, Вова, заказував мені радіо?».

19.12.2011. День св. Миколая. Ввечері прийшла до Вови на роботу. Він вийшов на вулиця. Загубила його. Вернулась до «Соти» – бачу Вова уже в магазині. Стою біля «Соти». Оля на мене так дивиться.

19.01.2012. Перед вечором  вийшла з магазину Наталі. Почала говорити мені, що я лох, сказала, що я для Вови – пусте місце. Я повернулась від неї до «Соти». Вова вийшов з-за шторки в магазин. Відкрила двері. Стояли Саша і Оля. Вова був повернутий до мене. «Вова, я для тебе – пусте місце?». Вова чи то побілів чи то почервонів. Зайшов за шторку. По рухах побачила, що слова заділи.

27.01.2012. Приїхала на «Алмазний» до Володимира близько 15. Промерзла до 16. Вова трохи почав вештатись по магазину. Хотіла зайти. Сашко Тихоступ (Ромахін): «Пошла, блядь, дура, отсюда!..». Сашко Тихоступ (Ромахін) якось вийшов. Осталась Оля. Я підійшла до дверей, і вона підійшла – тримати двері.

22.03.2012. Чекала Володимира до 16.35. Трохи пізніше в магазин з Британчуком Сашком під руку зайшла вагітна Оля. До дівчат на ринку привіталась. Мене проігнорувала. Бачу, як вона була в магазині, то Вова встав з стільця, але не вийшов. Та й вона до нього не заглядала.

23.03.2012. Десь о 10 Володимир вийшов із «Соти». Іде нам на зустріч Оля з Британчуком. Побачила Вову – засміялась. Хлопнули один одного в ладошки. Сказала їй «привіт», а вона пройшла мовчки.

19.08.2012. Приїхала на «Алмазний». Побачила Аліну, сестру Олі, продавця з «Соти». Запитала за сестру. Відповіла, що Оля родила хлопчика, сказала навіть як назвали.

30.08.2013. Приїхала на «Алмазний». Дуже довго чекала коли Володимир вийде на вулицю із «Соти». До Володимира зайшла Аліна, сестра Олі. Хотіла зайти, позвати. Співробітник Володимира  Дмитро кинувсь за мною. Забігла в магазин. Сестра Олі розставила руки переді мною. Дмитро накинувсь, побив кулаками по голові. Володимир пізніше вийшов. Стоїть, говорить з Дмитром як так і треба. Приїхав через час, в 12. Все бігає і мовчить. Сказала співробітникам Володимира, що він обіщав мене забрати і приїжджав до мене на Південний вокзал пів на третю ночі.

17.02.2014. Поїхала в «Соту» на «Алмазний». Оля, Сашко Тихоступ (Ромахін), Дмитро. Дмитро вийшов з магазину. Оля сказала, що вже не пам’ятає того, що було в 2009, що це брєд сумашедшої. Сашко Тихоступ (Ромахін) сказав, що Володимир досі робить у «Соті», тільки в іншому місці і щоб я виключила свій диктофон, бо вони мені нічого не скажуть. Дуже з ними обома посварилась.

Якось ішла і думала: «Зроби вигляд, що я для тебе пусте місце». В магазині Оля і Володимир. Зайшла в магазин.  Володимир сидить і не відводить очей від монітора комп’ютера. Звернулась до Олі: «Привіт, Оля. Як діла? Як діла?». Оля: «Люда, вийди з магазіна». «Да? А мені на роботі сказали…». Володимир дививсь тільки в монітор. Вийшла.