День святого Валентина: вовки ситі, кози цілі, любимий мій? Ти: «Тебя в Днепропетровске проверят»

07.02.2014 пішла на Нєстєрова. З пів восьмої до начало 10. Твій капюшон мелькнув. Тоді шуба  – «крьосная мама» тебе все время трима на контролі, щоб случайно не оставив «двоих любимых детей». Підбігла. Тільки твої губи й побачила. Ти в капюшоні як кіт у мішку. Попав  в капкан. Сьогодні ти мені снивсь, казав, що ти спиш з нею, бо в тебе на неї стоїть, а на мене ні. Ніби ти був у хаті моїх батьків. Брала тебе за нашого з тобою друга. Ти дарив мені моє колєчко і товсті золоті цепочки, щоб я від тебе відстала. Сказала тобі у сні, щоб ти йшов нахуй.

09.02.2014. Встала в 11. Поприбирала, постірала. Десь в 15.00 поїхала на Нєстєрова. Мене «ждуть»? За 13 школою побачила бабушку-«падругу». Окликнула, сказала, що чула, що казали з міліції, що як мене побачать, то щоб дзвонили – вони приїдуть заберуть. Побачила твою сусідку. Сказала, що пів на 10 ти виносив щось схоже на бильце кроваті, вона зіткнулась з тобою в дверях під’їзду. Наче був тільки в курточці. Говорила, що перед новим роком її дочка ходила в 5 під’їзд  платити за щось і там під вечір більше 10 людей обговорювали, що треба щось робити, щоб я не приходила до будинку. «Заважаю». Скосила очі: відкрилось вікно у спальні на 5. Ждуть, щоб я орала… Сусідка поспішила. «Вас провести, щоб Ви не впали?..». Будь ти проклята, кацапка із Іркутської області разом з твоїми дітьми.

10.02.2014. Прийшла на Нєстєрова пів на восьму. Вийшов десь пів на 9. З дочкою. Вибігла Романчучка. Підійшла до тебе: «Вова, знаєш скільки я тебе жду? Вова, чого ти до мене не приходиш?..». Романчучка направляна на мене мобільний, щоб фоткати. У дочки підрізана чолка. Посадив дочку, повернувсь до мене, мало не кинувсь: «Пошла вон!». Затулив Романчучку, вона сіла на заднє сидіння, фоткає мене через скло авто. Ти повернувсь і сів за руль. Розвернулась і пішла. Ти, кохана людино, вмієш «підняти» настрій… На цілий день. … жонатік, … радіостанція, стільки часу мені перевели. За що я тобі ставила «Хенесі», щоб ти на мене заяви писав у міліцію, що я до тебе пристаю? Так гидко. Ти за 10 год ні обняв ні поцілував. Будь прокляті твої з нею діти і будь проклята твоя з нею сім’я.

11.02.2014. Поїхала пізніше. Восьма ранку. Авто немає. Біля магазину побачила сусідку. Сказала їй, що це все для цирку робилось, що ти мені рішив перевести життя. Сволочі. Підійшла до нової знайомої. Сказала, що спитає в дівчат, де ти робиш. В неї який інтерес щось питати… Сволочі. Ішла до гуртожитку, побачила Лесю. Колись вона робила в «Соті». За тебе не захотіла мені нічого казати. «Він через тебе телефони міняє». І тут я винна: «хто всравсь? невістка».

14.02.2014. 12.02.2014 приходила вранці і в обід: 94880 стоїть. 13.02.2014. Прийшла. Спитала за тебе подругу Аліни Люду, яка верталась зі школи. Вона як не почула. Подзвонила до Миколи Васильовича близько 8. 6 хвилин розмови. Твій батько сказав, що за свій 34-річний педагогічний стаж таких … не бачив. Сказав, що ти через мене пішов з інституту, через мене пішов з «Айкону» і через мене пішов з «Соти», і що в тебе двоє дітей, яких треба годувати (як ти робив в інституті – жодного не було, коли робив на «Айконі» – була одна, почав робити в «Соті» – ще й другий родивсь: і це я чоловікові жизні не даю?.. мабуть погано «жизні не даю», що за час такого «переслідування» успів обзавестись дітьми), і хоч я й 10 інститутів закінчу, мені це не допоможе… І ще багато що сказав. Погана в мене звичка – прокручувати в пам’яті те, що хтось колись казав.  Один чоловік  согласивсь піти  взнати за тебе. Провела його в 6 під’їзд. Жду. Хвилин через скількись вийшов він із тобою. «Подивись на мене», кажу тобі. Ти даже не остановивсь біля мусорки. Зря я бігла. Чоловік сказав мені: «Він якийсь як не в собі». Дзвонила до слідчої, яка веде кримінальне провадження, відкрите на тебе. Просила її визвати тебе, щоб ми могли помиритись і тоді я заберу заяву. Сказала, що зайнята. Щось таке тобі б подарувати на 14… саме краще… Прийшла вранці. Завважила іномарку.  Чого вона тут кожен ранок стоїть? Ти вийшов. З іномарки заграла музика: «…я хочу тобой согреться…». Що за ізідіватєльство? Побігла. В магазині сказав, що я витріщила очі, що я недоразвіта, замахнувсь на мене. Кажу: «А я без подарка». Зате ти зробив мені подарунок – бачити тебе, я дуже зраділа. «Я зараз сама у кімнаті, пішли до мене зараз, Вова… Займемось любов’ю». Продавщиця спитала: «Вова, хто ти по гороскопу?». «Він скорпіон». Продавщиця хвалила твої нерви. Ти купив коробку цукерок «Рафаелло» і вийшов з магазину. Кажу: «Йому просто пофіг». Що це за цирк був для працівників магазину? Побігла за тобою. «Глазіки-алмазіки», така рада, що тебе побачила. Сказав, що мене провірять у Дніпропетровську. «Значить,  ти рішив таку позицію зайняти… а ти все розказав експертам? .. і про телефон, який випирав між ногами?..». Сказала, що не розумію, чого ти до мене не можеш прийти. Закривав двері і бачив мене через шпаринку. Підійшла до іномарки, з якої лунала пісня. Виявляється водій чекає начальницю з другого під’їзду. Спостерігає за мною. Тю. А чого включати музсупровід? Сьогодні як ти йшов уключив: «я хочу тобой согреться», а раніше: «…папа, я так его люблю» на всю вулицю…  Пішла. Побачила знайому. Сказала мені, що я сама своє життя складаю і мені ніхто нічого не скаже. Так. Вернулась. Вікно на балконі прочинене. Стала. Розревілась. Ти вийшов. Пішла до машини. Дверці ти закрив зі сторони пасажира. Де ти поїхав?..

17.02.2014. В суботу проснулась, ворочалась. Приїхала на Нєстєрова пізно. Ти десь поїхав. Може то твоя машина повертала на Зигіна, як я їхала в траліку. Сьогодні з ночі заповнила два сни: 1. Великі тріщини в будівлі гуртожитку.2. Ніби я поїхала до мами, тебе проспала, бачила поганенькі яблука і був дощ. Проснулась в 6.29. Приїхала, ждала до пів на 9. Вийшов з дочкою, вибігла … Романчучка. «Пошла вон!», ти. «Попав у прийми до кацапки? Обкатали тебе, любименький мій?». «Крьосна» не закрива двері, щоб чути, що я кажу. Щоб вона оглохла і очі їй … повилазили. Поїхала на 23. Оля, Сашко, Дмитро. Дмитро вийшов з магазину. Оля сказала, що вже не пам’ятає того, що було в 2009, що це брєд сумашедшої. Сашко сказав, що ти досі робиш у «Соті», тільки в іншому місці і щоб я виключила свій диктофон, бо вони мені нічого не скажуть. Дуже з ними посварилась.  В психлікарні мені показували заяву працівників «Соти», в якій вони писали, що я приходила, сідала на східцях їхнього магазину і так сиділа цілий день. Як чокнута, да? Будьте ви прокляті за вашу брехню, щоб ви на своїх дітях побачили те, що на мене написали. Поїхала до юриста 1 класу Бойка з прокуратури, який написав мені, що я не вказала у зверненні своє прізвище, ім’я і інші дані. Чи йому повилазило? Прогаяла пів дня на повторне звернення. Приїхала на Нєстєрова. Ждала до 18, пішла. Де ж ти?