Анна Свірідова і Сергій Галібін

раз - випадковість, 2 раз – збіг, 3 раз – закономірність

В університеті Нестеренко Вова вів у мене по фізиці практичні лабораторні роботи з «Електрики й магнетизму». В університеті я була відмінницею, але із групи Вова тільки мені не поставив залік. На радіостанції «Русское радио»-України», у передачі «Будильник-шоу» («Перше сімейне ранкове будильник-шоу»), ведучі Сергій Галібін та Анна Свірідова обговорювали тему не здачі заліку.  “Ді-джеї та ведучі “Русского Радио”- Україна”

1406133452_sviridovagalibin2

З’їздила до батьків коханого Вови у Старий Іржавець. Просила його батьків поговорити зі мною. Мати сказала мені, що попросить довезти знайомих, які зараз мають їхати, до готельчика в Оржиці, бо в себе мене їй ніяк покласти, а вже ставало темно
16-17.09.2006_Оржиця

Уже як була у своїх батьків, почула як на радіостанції «Русское радио»-України», у передачі «Будильник-шоу», ведучі Сергій Галібін та Анна Свірідова обговорювали командировку і ночівлю в готелі. Це такий збіг?

Радіоведучі ранкового шоу Сергій Галібін і Анна Свірідова якось коментували: «заведіть котика, собачку» – виникло логічне запитання: для чого давти «хароші совєти», нагадувати про стосунки, які не відбулись, і робити боляче цим «нагадуванням»?

Їду в транспорті з Браїлок на роботу в адміністрацію. В жовтому «Богданчику»включене «Русское радио»-України», «будильники». Що я вже там почула – не пригадаю. Рубрика у них постійна була: «Підніми свого друга». Підйом-підйоб. Тільки це мене того разу так заділо, що я прибігла до Вови на фірму “Айкон”. Він вийшов до мене. Погрожував мені міліцією. Я запитала чи мені можна  дзвонити йому на домашній. Вова: «Желатєльно до дєвяті. Це тупо».

Після ранкової смс-переписки з коханим, прийшла до Вови на фірму “Айкон” знову. Принесла йому меду, хотіла пригостити. Побив мене. Пишу Вові смс: «Чого ти мене тоді підйобуєш. Ні трахнуть мене не можеш, ні поговорити нормально». Приходить смс: «Да я скорее повешусь, чем буду с тобой спать или говорить». Я написала Вові смс: «Якого хера ти тоді мене підйобуєш.  Мені хх.хх.200х – 25, я від тебе дитину хочу, а дружбу з тобою я в пизді бачила». «Пошла нахуй, дыбилка. Ты меня задрачиваешь не первый год, и это твои проблемы, что до тебя не доходит, что ты от меня можешь ожидать только пиздюлин. Сотри мой номер и больше не еби мне мозги». А в «Будильник-шоу» невдовзі прокоментували: «…захотіла від нього дитину».

На «Русскому радио»-України» в «Першому ранковому сімейному Будильник-шоу» ведучі Свірідова і Галібін вели рубрики: «Ми збережемо ваш сімейний бюджет. З вашим сімейним бюджетом все буде харашо», «Ми зацінимо Ваше прізвище».

13.03.2007. Після злого розіграшу мене коханим Володимиром, на який він підмовив охоронця фірми «Айкон» Гєнку, дізналась адресу будинку, де мешкав Вова з сім’єю і пішла туди вранці. Після невдалої розмови з Вовою, повернулась до будинку, піднялась до квартири – побачила його жінку Аліну і дочку. Попросила Аліну, щоб Вова мене не бив. Вона: «Харашо. Я ему скажу». Дала дочці коханого Вови 50 гривень, які Аліна потім викинула за двері. Коментар «Будильників» на «Русскому радио»-Україна» не забаривсь: «Як так будете роздавати, то скоро по світу підете».

На «Русскому радио»-України» в «Будильник-шоу» ведучі зробили коментар про нечасті дзвінки на телефон. Зробили саркастичне порівняння із давно одруженою парою, які дзвонять один одному рідко. Я сприйняла це на свою адресу і почала дзвонити коханому Вові частіше. Прийшла до нього на роботу. Вова вийшов на вулицю з співробітником Віталієм. Віталій каже мені щось на зразок: «Щоб більше сюди не приходила. Тобі сюди не можна більше приходити». Вова піднімається по сходах до дверей. Кажу йому в спину: «А менше – можна?»

Пройшло близько місяця, а може кілька тижнів.

17.09.2007. Десь близько 10 вечора. Включила прийомнік на телевізорі. На «Русскому радио України» звучить пісня «Не надо». Не знаю, що за група виконує. Включила на своєму телефоні диктофон: «…ко мне. Ты повсюду со мной, но зачем? Зачем?Ты меня не жалеешь совсем. Я прошу, я кричу, ты пойми, я устал от бузумной любви. Ти всегда, ты везде, но зачем, ты меня не жалеешь совсем. Мне не надо больше, мне не надо меньше и любовь мне твоя ни к чему…мне не надо проще, мне не надо легче, просто дай мне побыть одному. Мне не надо больше, мне не надо меньше и любовь мне твоя ни к чему…ни к чему…мне не надо проще, мне не надо легче, просто дай мне побыть одному. Ты повсюду со мной, но зачем? Зачем?Ты меня не жалеешь совсем. Я прошу, я кричу, ты пойми, я устал от бузумной любви. Ти всегда, ты везде, но зачем, ты меня не жалеешь совсем. Мне не надо больше, мне не надо меньше и любовь мне твоя ни к чему…мне не надо проще, мне не надо легче, просто дай мне побыть одному. Мне не надо больше, мне не надо меньше и любовь мне твоя ни к чему…ни к чему…мне не надо проще, мне не надо легче, просто дай мне побыть одному… Ты шагаешь за мной по пятам, ты меня сторожишь по углам, ты повсюду за мной, но зачем? Ты меня не жалеешь совсем…просто дай мне побыть одному…вечером в пятницу и субботу страна не скучает, вечером в пятницу и субботу ведущие Русского радио представляют лучшие танцевальные хиты страны в прямом ефире. Весь вечер в движении…». У цій пісні були ще й такі слова: «От звонков телефон мой дымит, на тебя не поставишь лимит…». Якраз цими днями на «Русскому радио-України» звучала інша пісня, мені не було куди її записати, а деякі слова з неї й досі помню: «…в твоих голубых глазах…опять позову тебя…я нашел свою мелодию любви…». 18.09.2007 – три роки як Вова женивсь на Аліні Романчук, очі, як я бачила, в неї голубі. Люда Рябова казала про те, що Вова свариться з Аліною так, що хоч з дому тікай, що вона йому не до душі… сидить вечорами і втикає у телевізор… Приміряла до Вови слова, які звучали на «Русскому радио»-України», слова про красивого чоловіка, який хоч і красивий, але не дуже щасливий.

хх.хх.200х. Старалась догодити співробітникам на День народження. 25 років – кругла дата. Наче всього вистачало за столом. Не було тільки святкового насторою. Начальник побажав мені «веселого і радісного життя». Побажання від начальника Пустовгара О.М. з підтекстом – тон був нещирий. Якось сказала про слова Олега Миколайовича знайомому по фізмату, Вовиному земляку Ігорю Шилу. Невдовзі на радіостанції «Русское радио»-України» Свірідова і Галібін почали вести рубрику: «Цікавого вам життя!».

На радіостанції «Русское радио»-України» у «Першому сімейному ранковому будильник-шоу» Свірідова і Галібін вели рубрику: «Детектор брака». «Хорошее дело браком не назовут»

Одного разу, як їхала до батьків, вирішила заїхати до коханого Вови. Заглянула, а він сидить такий невеселий. (Це після того як дружина Аліна адекватно зреагувала і коханий Вова змінив офіційну роботу майстра по ремонту телефонів на «Айконі» на таку ж, але вже неофіційну в «Соті». Знайшла його нове місце роботи, і Вова вийшов до мене помовчати та показати адекватність рідні Аліни – вдубасили так що й рука розпухла – Вова повернувсь тоді розпухлою рукою до мене).  І я зажурилась. Думаю, чим його розвеселити? Пройшлась до зупинки Велико-Тринівська. Дивлюсь, продають білі гладіолуси. Глянула на них і чогось так мені показалось, що їх білий колір розвіє поганий настрій коханого. Купила білий гладіолус, зайшла до Вови (співробітник Вови мене постійно виганяли з магазину, а це пощастило – нікому було спинятиі поклала йому перед носом – любуйся. На «Русскому радио»-Україна» коментар пустили: «Любителям прекрасного…». 

Літо 2008. Дільничний на Половках Роман Іванович сказав, що Вова написав на мене заяву. Сказав, що я можу теж на нього написати. Я й написала. В заяві вжила такі слова: «…тягне резину…». Пізніше слухала ефір радіостанції «Русское радио» – Україна» і почула, що у них нову рубрику в передачі «Будильник – шоу» запровадили і слова вживають такі, як я в нещодавній заяві написала: «…не тяни резину…»

22.07.2008. Поїхала на Браїлки до Володимира, з’ясувати ситуацію з ним і Алінкою. Дзвоню по телефону: «Вийдіть поговорити». Незрозуміла відповідь і  слухавку більше не беруть. Якийсь молодий чоловік проходив біля під’їзду. Попросила його позвати з 87 квартири. Він відказав, що як мені треба, то щоб я й звала. Піднімаюсь по сходах. 87 квартира. Чогось мені так не по собі. Навіть “Отче наш” про себе проказала”. Подзвонила в двері. Чути було якусь возню, тоді двері відчинились. Алінин крик: «Бей ее!». Побачила як Вова змахнув палицею і вдарив мене по голові. Я впала на підлогу. Ще удар по голові. Метнулась до східців. Вова за мною. Я обертаюсь до нього: «Вова!..Вова!..». Бачу як з голови на одяг тече кров. Збігла до під’їзду. Стала. Кров біжить на асфальт. Проходять біля мене якісь хлопці. Ввімкнули пісню на мобільному телефоні: «…не пиши ви енд, я придумаю хеппи енд…». Здається група «Пара нормальных».

Продовжувала слухати радіостанцію «Русское радио»-України». «Будильники» Свірідова і Галібін після 22.07.2008  «сокрушались» по якомусь поводу.

З «Полтава-банку» після закінчення лікарняного мене звільнили «за власним бажанням».

Через однокласницю Валю влаштувалась на роботу продавцем у цілодобовий магазин «Святковий», що знаходивсь в переході в центрі Полтави. У магазин зайшла Рябова Людмила, усміхалась, попросила зважити їй цукерки «Мелодіка». Якось увечері ішла з роботи, біля кооперативного незнайомі мені хлопці: «Торговка, позорить мене, убить її…». Завідуюча магазином почала дивитись скоса, потім сказала мені, що до магазину заходять працівники міліції і сміються з мене. Я почула, як вона своїм колегам сказала: «Я 20 год з чоловіком прожила… мені такого не було… даром музика не гра…». На радіостанції «Русское радио» – України» в ефірі передачі «Будильник -шоу» Свірідова і Галібін коментували: «Поклала дипломи на полку і пішли торгувати…». Слова їхні запам’ятались: «Мы из себя выпрыгнем, только чтобы у вас все было хорошо».

27.11.2008 – 01.10.2009. Взяли мене на роботу оператором в ДПІ м. Полтави. В податковій мені вслід: «Подивимось на цей подарочек».

Купила туфлі на товстих підборах. В податковій мені вслід: «Слони гупають». Якось стояла довго в цих туфлях біля магазину, де Вова ремонтував телефони. Галібін і Свірідова рекламують засіб від важкості в ногах. Збіг?

Була вдома, приїхав до батька його друг дитинства Ісаєнко Володимир, чоловік Ірини Петрівни, заступника начальника податкової. Говорила з ним, а він якось у розмові прохопивсь: «Нікому не інтересно у кого які труси». Батько пізніше мені сказав, що Володька Ісаєнко йому казав, щоб я не говорила, що Вова – мій, щоб шукала собі хлопця. Через скількись днів по цій розмові з батьковим другом дитинства приїхала на ринок «Алмазний», до Вови. Біля «Соти» «на очках» стояла якась дівчина Іра. Причепилась до мене, що я наділа не такі труси. Це б нічого. Через скількись днів вона до мене знову причепилась, майже лізла битись. Через день на «Русскому радио»-України» в ранковій програмі «Будильник-шоу» Свірідова і Галібін коментують щось про хуліганську поведінку, з усмішкою чи насмішкою, що це буває «только по праздниках».

Я получила першу свою заробітну плату оператора – 700 гривень. Прийшла на ринок «Алмазний», куди Вову перевели робити. Його співробітник Сашко  з «Соти» виглянув і каже: «Сходи в «Універсам» купи йому коньяк «Хенесі» і цукерки «Ferrero Rocher». Я таке перший раз почула. Це Вова Сашкові сказав, то я побігла і купила. Вова коньяк забрав, а мене вдарив в обличчя. Я впала, а Вова сів у чужу автівку і поїхав з ринку.

Поки розгортаються ці події в Полтаві, на радіостанції «Русское радио»-України» у виконанні Сергія Галібіна і Ані Свірідової прокручується пісня: «От любви я худею», звучать коментарі «…а когда нальет – обязательно дает…». Чого ж тоді Вова мене б’є, а брати не хоче? Біжить до Аліни в квартиру від мене як від прокаженої? В інтернеті зайшла на сайт Сергія Галібіна. Прочитала за пісню «Я худею». Прочитала в інтернеті інформацію, що через рік до Галібіна завітав Меладзе – цікавився піснею «Я худею».

05.12.08.

«От любви я худею» А. свиридова, С. Галибин. Ще коментували, що їхня пісня попала в 20 в «Золотому грамофоні»

2008-2009 – рік кризи. Літом 2009 коханому Вові три місяці власники «Соти» не платили заробітну плату. Так мені сказали.

Був у «Будильник-шоу» коментар Галібіна: «Шоу в массы – деньги в кассу!». Вові, по ходу, за це шоу не заплатили тоже.

Пригадавсь ще один коментар «Будильників» у «Золотому грамофоні». Верхні рядки хіт-параду кілька місяців підряд займала пісня «Милая». Як тільки вона з’явилась в ефірі «Русского радио»-України», невдовзі прозвучав коментар: «…ви нікому не робите боляче своїми дзвінками». Пізніше на «Русскому радио»-України» Галібін і Свірідова прокоментували в «Будильник-шоу», що не весь час же користуватись презервативами. 23.04.2010 Алінка народила Вові другу дитину – сина. Випадково, через два роки, чиясь дитина сказала мені, що знає дочку Нестеренка Вови Аню і що її маленького братика звати Вова.

Аня Свірідова і Сергій Галібін вели передачу «Золотой граммофон» і коментували: «…и сына родил и песню спел…прощай, «другая причина», да здравствует молодая семья!..», «…два кольца, а посредине «Вольные гвозди» Павла Воли…».

Ісаєнко І.П. наказала мені писати заяву на звільнення. Пішла підробляти в магазин китайських товарів. Підчепила на руки якусь заразу від китайських товарів – єлі вивела. Через це з «Трьошки» я пішла.  Почула на «Русскому радио»-України» як Галібін і Свірідова прокоментували: «Маленькая девочка помахала ручкой».

14.07.2010. Після чергового нагадування коханому Вові про заказувані ним пісні, він побив мене ногами і забрав мобільний телефон. Пізніше, пройшло скількись небагато часу, як я вийшла з травматології, почула як Свірідова і Галібін коментували на радіостанції: «…лежачих не б’ють… під лежачий камінь вода не тече…». Не знаю чи можна примінити до мене слова про лежачий камінь – до Вови  приходила у надії на любов і ласку – може я через брак досвіду не правильно розуміла, що секс з чоловіком відбувається за ініціативи чоловіка, якщо дівчина до нього приходить не один рік і показує, що він їй більше ніж дуже-дуже подобається. Коханий же чогось не спішив неактивну дівчину збагачувати таким досвідом. Може звик мати справу з активними жінками, які самі на нього  заради сексу здиралась і від мене цього чекав?

05.04.2011. З’їздила на радіостанцію «Русское радио»-України» – після того як коханий Володимир черговий раз подарував четвертий струс мозку, а невропатолог дала направлення до психіатра в ПНД.  Надя Іванова присіла до мене на червоний диванчик. На початку розмови Надя, сказала з усмішкою, що може я маніячка. Сказала, що не знає мого (зробила наголос) Вови, сказала, що не працює у вечірній зміні, тобто не говорила «вчора відвідала друзів…». Хто ж тоді казав ці слова? Сказала, що вона теж прокидається вранці сама. Прослухала запис пісні «Не надо» – просто відморозилась, сказала що така пісня в них на радіо не звучала. Сказала, що хтось хоче зберегти сімю. «Он тебя обманул». Запитала риторично, що я хочу щоб закрили радіостанцію? Сказала, що на радіостанції  працює 140 людей, у них сім’ї, діти… Спитала мене, чого я не звернулась до виконавців пісень. Чого ж не звернулась? До дверей проходили Галібін Сергій і Свірідова Аня. На моє питання про пісню «Я худею», яку вони виконували, мені відповіли, що це просто пісня. Ще Галібін пожартував щодо своєї нехудої конституції тіла. Поскаржилася, що тепер не можу нормально слухати російськомовні пісні. Сергій Галібін сказав, що я можу і щоб слухала музику англійських виконавців. Хотіли дати мені блокнот із зображенням будильників. «Щоб ти могла показати, що ти тут була». Надя сказала, що я не там шукаю корні. Спитала мене чи хочу я  Вові щось сказати в ефірі. Відмовилась. Мені цей цирк уже надоїв. Підійшов її співробітник. Почав мене звинувачувати в тому, що я «кусаю»  Надю. Пояснювала, що мені в спину незнайомі люди кажуть: «Живе з однією, зустрічається з другою, а третій пісні заказує…». Сказала, що людей не треба слухати, що це все мене не стосується.  Мене не захотіли слухати – випхали за двері. Майже відразу після мого візиту Надя Іванова перейшла на «Наше радио», а через кілька місяців за нею туди перейшли Галібін і Свірідова.

20.05.2011. Сказала коханому Вові: «Я ребенка от тебя хочу». Він: «И ни хрена не получишь!». Я: «Почему?». Вова: «Потому что ты – уебище!» і ударив мене ногою між ноги.

20-ті числа травня 2011. Їхала попуткою від батьків. Водій перед Полтавою включив «Русское радио» – Україна». Там «Перше сімейне ранкове будильниу-шоу». Свірідова: «Ну, скажи, что я хорошая». Галібін: «Хорошая, хорошая».

На радіостанції «Русское радио»-України» колись коментували: «Хтось прокидається з сусідкою, а хтось з сигаретою і чашкою кави». Вова вранці п’є каву і курить (це я знаю з того часу як Вова жив у гуртожитку фізмата)Я ж жила в кімнаті гуртожитку з сусідкою. А от Вова жив  з Аліною і спав з нею. А я в цей час спала сама, слухала приколи, приходила до Вови на роботу. Вова мене не любив, а гемселив, а приколи продовжувались. У мене – струси і побої, а у Аліни – найкращі будильники – діти.

«Обычный нормальный человек – идет на работу» – коментар «будильників» Галібіна і Свірідової  на «Русскому радио»-України».

10.09.2011. Сіла в кільцевий через Юрівку. В якоїсь жінки заграв мобільний. Мелодія з пісні групи «Інь-янь» «Пофіг». Я почала згадувати слова з пісні і кліп: «Не волнуйся так, я тебе не враг, просто мне все пофиг… ты пронзала мое сердце ядовитой стрелой, то любила меня, то играла со мной… было сложно не сойти с ума».

Згадую коментар «будильників» Галібіна і Свірідової: «Шукайте щастя, подалі від ваших друзів».

10.11.2011. Вранці їду у маршрутці до Полтави. Водій слухає «Русское радио»-України». Шоу «Будильники». Чую – зовсім інші ведучі. А старі де поділись? – пішли зі скандалом з радіостанції на пікові популярності – так писали про це в інтернеті. Але в моєму житті від цього на краще абсолютно ніщо не змінилось. Ні тоді, ні потім Галібін і Свірідова не урегулювали цю ситуацію.

13.03.2012.  Вова сидить спиною до вікна. Тоїсть до мене. У сірому светрі. Щось там тре. Тоді встав і завісив шторку. Пішла через ринок. До машини. Кафе на ринку. «Островок» чи шо називається. Луна пісня «…около тебя…». Чую голос Ані Свірідової, яка раніше вела ранкове будильник-шоу на «Русскому радио»-України»: «…что такоє не везет… если рядом идиот…». Чогось думається, що якби Володимир хотів, то мав би зі мною і секс, і любов. Хіба я йому забороняла обнімати і цілувати мене. За ласкою приходила, а не за побоями. Хто вільній людині щось заборонить? Однак були тільки сильні образи і фізичні ушкодження, а фоном підйоби на «Русскому радио»-України».

Колись раніше «Будильники» Галібін і Свірідова коментували: «Шутка затянулась». Перед цим коментом ще раніше чула у цьому «Першому сімейному ранковому будильник-шоу»і коментування з приводу того, що дівчина думатиме, що це жарт, доки не прокинеться в обіймах чоловіка. Однак і обіймів я не дочекалась, бо в ліжко коханий мене не запрошував; Ще коментували: «Поднять подняли, а разбудить забыли».

Мені снивсь покійний Роман Трахтенберг і радіоведучі «Русского радио»-України». Радіоведучі казали: «Ми ж ще живі».

Написала Сергію Галібіну на сторінку «ВКонтакте». Він мене заблокував.

Через  психічне і фізичне насилля, яке вчинили щодо мене  працівники “Соти”, звернулась у захист прав споживачів


09.09.2013_відповідь з Держспоживінспекції України

Нестеренко Володимир, який працював там неофіційно, взагалі перестав приходити на цю роботу. Написала Анні Свірідовій:

23.09.2013_2

07.02.2014, 04.07.2014_1

04.07.2014_2

 

17.02.2015. Сергій Галібін помер від інсульту. Від 03.10.2014 до 02.04.2015 міліція і прокуратура за ухвалою судді Шияна примусово помістили мене до психлікарні. Вийшла і з інтернету дізналась про смерть Сергія Галібіна від інсульту. Не снилось навіть і серцем не відчула. Подивилась по записам – у мене в цей період кілька днів підряд страшно боліла голова. Царство небесне. Уже про психлікарню, куди мене за лжесвідченнями коханого і  з мовчазної згоди 140 працівників радіостанції «Русское радио»-Україна» відправили, не прокоментує. Жаль, що поки був живий відморозивсь від цієї ситуації і ніяк мені не допоміг.

24.06.2015. Поїхала в Київ до Анни Свірідової.  Сфотографувала премиленького котика – мій фотодоказ перебування в столиці.

Exif_JPEG_420

Безрезультатною була ця розмова. З рускорадіно-психіатричного дєрьма вона мене витягувати не захотіла.  Це ж не її дитину розіграли, а потім визнали божевільною і закривали до психлікарень. Одне слово цієї жінки – і нічого б цього не було. Може мені почуття гумору не вистачає, тому на цю ситуації я не можу глянути з усмішкою? Червень 2015. Візит до Анни Свірідової на радіо “П’ятниця”